Українці – багатогранна і талановита нація. Цей перелік є лише маленькою часткою нашого світового вкладу, але вже лише ним ми можемо впевнено пишатись! Рухаймося далі, та намагаймося робити все найкраще, що у наших силах… Щорічно українськими вченими створюються тисячі винаходів. Одні відкриття гучномовно вриваються у світ, інші стають лише маленькими кроками довгого процесу грандіозних змін у ньому. Та суть залишається єдиною: українці активно вносять свій внесок у розвиток людства, і цим варто пишатись.
Підбірку розробок та винаходів талановитих людей з різних куточків України підготували для вас «Файні новини», винаходів українців, які відомі у всьому світі. До річниці незалежності України пропонуємо кращі винаходи українців. Те, що деякі з цих речей - справа рук українців, може стати для вас приємним сюрпризом.
Гелікоптер
 
Винахідником гелікоптеру є київський авіаконструктор, який емігрував до США, Ігор Сікорський. У 1931 році він запатентував проект машини з двома пропелерами – горизонтальним на даху і вертикальним на хвості. У вересні 1939-го почалися випробовування гелікоптера VS-300 спочатку на прив’язі, а 13 травня 1940-го конструктор вперше підняв свою машину у вільний політ. Їхній успіх сприяв отриманню першого замовлення від американської армії. Поступово скромна фірма Сікорського перетворилася на потужний концерн, який щороку випускає сотні гвинтокрилів цивільного й військового призначення. Понад півстоліття всі президенти США користуються послугами гелікоптерів Сікорського.
Гасова лампа
Лампа на основі згоряння гасу була створена львівськими аптекарями Ігнатієм Лукасевичем і Яном Зехом у 1853 році. Одночасно з лампою був винайдений і новий спосіб отримання гасу шляхом дистиляції і очищення нафти.
Поштовий індекс
У 1932 році в Харкові була створена унікальна система маркування листів. Спочатку в ній використовувалися цифри від 1 до 10, а пізніше формат змінився на число-буква-число. З початком Другої світової війни цю систему індексації скасували, однак пізніше продовжили використовувати в багатьох країнах світу.
Ракетний двигун і перший супутник Землі
 Уродженець Житомира Сергій Корольов є конструктором радянської ракетно-космічної техніки і засновником космонавтики. У 1931 році він разом з колегою Фрідріхом Цандером домоглися створення громадської організації з вивчення реактивного руху, яка згодом стала державною науково-конструкторської лабораторією з розробки ракетних літальних апаратів. У 1957 році Корольов запустив на навколоземну орбіту перший в історії штучний супутник Землі.
Глушко Валентин Петрович одєсит, творець першого у світі електротермічного ракетного двигуна й багаторазового ракетно-космічного комплексу «Енергія» – «Буран». Його двигуни підіймали у повітря літаки (Як-3, Су-6, Су-7), космічні кораблі «Восток», ракетоносії «Протон». Двигуни Глушка підіймали в космос кораблі «Восход» і «Союз», станції «Салют» і «Мир», автоматичні зонди до Місяця й планет, що їх досі успішно використовують у спільних ракетних проектах. І це далеко не все, створене під керівництвом академіка Глушка, який завжди говорив про себе – «українець»
Гнучкий суперконденсатор
 
Фахівці з Львівської політехніки придумали гнучкий тканинний суперконденсатор, який працює на сонячній батареї і може зарядити навіть мобільний телефон. Пристрій являє собою компактну систему енергозбереження, котра гнеться і кріпиться до будь-якої поверхні. Це український винахід увійшов у топ-100 кращих досліджень і розробок світу 2011 року за версією впливового американського журналу R&D Magazine.
 Годинник-глюкометр для діабетиків
Вчений із Закарпаття Петро Бобонич винайшов глюкометр у вигляді наручного годинника. З його допомогою діабетики можуть дізнаватися рівень цукру в крові в будь-який момент. Для цього не потрібно здавати кров.
Екологічно чисте паливо
 Інженер зі Славутича Володимир Мельников сконструював машину, яка перетворює відходи деревини в паливні брикети. Піч під надвисоким тиском розігріває тирсу до 300 градусів, внаслідок чого утворюється рослинний клей. Далі працює прес, який стискає масу з силою 200 тонн на квадратний сантиметр. В результаті виходить паливний брикет, схожий на антрацит.
 Кінескоп
Йосип Тимченко – людина, яка за два роки до відкриття братів Люм’єр, спільно з фізиком Миколою Любимовим розробив скачковий механізм “равлик”. Його принцип дії був покладений в основу створення кінескопа. У 1893 році в Одесі були показані два фільми, знятих за допомогою першого кінескопа. Тимченко випередив західних винахідників кінематографу, однак його пристрій не був запатентований.
Зварювання живих тканин
 Ідея зварювання живих тканин з’явилася серед вчених інституту електрозварювання ім. Євгена Патона. Ще в 1993 році під керівництвом Бориса Патона – сина винахідника різних методів електрозварювання, були проведені експерименти, які довели можливість отримання зварного з’єднання різних м’яких тканин тварин способом біполярної коагуляції. Пізніше почалися експерименти зі зварювання тканин видалених органів людини. Операції практично без крові, швів і тривалого відновного періоду. Прилад, розроблений українськими вченими Інституту ім. Патона НАН України, не має аналогів в світі. Розсічені під час операції м'які тканини він не зшиває, а ... зварює.
Рентген
 
Українець Іван Пулюй за 14 років до німця Вільгельма Рентгена сконструював трубку, яка згодом стала прообразом сучасних рентгенівських апаратів. Він набагато глибше, ніж Рентген, проаналізував природу і механізми виникнення променів, а також на прикладах продемонстрував їх суть. Саме Іван Пулюй першим у світі зробив рентгенівський знімок людського скелета. Єдиною його помилкою у цьому винаході стало те, що він не потурбувався про патент на нього. Вчений просто не ставив за ціль привласнювати його.
Гіпсова пов’язка
 
Микола Пирогов – засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анастезії при оперативних втручаннях, вперше в історії світової медицини застосував гіпсову пов’язку.
Вакцини проти чуми та холери
 
Володимир Хавкін створив перші в історії вакцини проти чуми і холери. Він працював у лабораторії Мечникова спочатку в Одесі, а пізніше в Парижі. У Франції Володимир Хавкін винайшов протихолерну вакцину. Уряд царської Росії відмовився застосовувати винахід політичного противника московської імперії. Після відмови застосовувати протихолерну вакцинацію в ряді країн Європи, Хавкін з 1896 року працював в Індії, де створив першу в історії вакцину проти чуми. Зусилля вченого знайшли підтримку в уряду Великої Британії. Експерименти з винайденими вакцинами Хавкін найчастіше проводив на своєму організмі. В Індії було вакциновано понад 4 мільйонів людей. Видатний вчений був призначений головним бактеріологом країни та директором Бомбейської протичумної лабораторії. Пізніше ця лабораторія була перетворена в Інститут Хавкіна.
Місцева імунізація
Олександр Безредка відкрив спосіб місцевої імунізації, створив учення про рецептивні клітини й антивіруси, увів термін — анафілактичний шок. Безредка — автор теорії “місцевого імунітету”, яка піддавалась критиці з боку опонентів вченого за його спробу ізолювати явище іммунітету від захисних реакцій організму вцілому.
Перша пересадка нирки
 
Юрій Вороний здійснив першу в світі пересадку нирки. Надзвичайно важливо, що в клінічних умовах Вороний довів, що “нирки свіжих трупів у стані оживати і функціонувати при пересадці іншій людині”, і що “поза всяким сумнівом трупні органи при пересадці людині не дають якою б то не було специфічної інтоксикації або анафілаксії”. Своєю операцією Вороний надовго випередив розвиток трансплантології. У більшості країн світу клінічні пересадки кадаверних нирок почали робити тільки в 50-60-ті роки.
Безкровний аналіз крові
 Харківський вчений Анатолій Малихін придумав, як зробити аналіз крові безкровним. Він створив прилад, п’ять датчиків якого прикріплюються на певні ділянки тіла людини, після чого на екран комп’ютера виводиться 131 показник здоров’я. Прилад активно використовується медиками в Китаї, Саудівській Аравії, Німеччини, Єгипті та Мексиці.
Антибіотик батумін
Вчені з Інституту мікробіології і вірусології НАН України створили новий антибіотик, що володіє високою активністю до всіх видів стафілококу. За своїм хімічним складом цей препарат не має аналогів.
Компакт-диск
 
Мало хто знає, що прообраз компакт-диска в кінці 1960-х винайшов аспірант Київського інституту кібернетики В'ячеслав Петров тепер вже директор Інституту проблем реєстрації інформації, академік НАНУ. Тоді розробка носила науковий характер і не мала нічого спільного з музикою. Оптичний диск був створений для супер ЕОМ. Вчені Інституту проблем реєстрації інформації Національної академії наук України у співпраці з Інститутом монокристалів НАНУ розробили сапфірові оптичні диски, інформація на яких може зберігатися десятки тисяч років.
Сапфірові диски за своїми властивостями ідеально підходять для довготривалого зберігання інформації: висока температура плавлення (2000 градусів C), твердістю поступається лише алмазу, зносостійкість.
Діаметр диску 80 мм (mini-CD), щільність запису відповідає стандартному диску CD-ROM, і на його поверхні записується 210 Мбайт Інформації », - розповів В'ячеслав Петров.
Запис інформації реалізована на технологічному комплексі, розробленому для створення матриць при розгортанні виробництва компакт-дисків в Україні. Планується запис і зберігання інформації на дисках діаметром не тільки 80 мм, а й 120 мм (стандарт СD). Також можемо виготовляти оптичні диски діаметром до 200-300 мм.
Електричний трамвай
На початку 1870-х полтавчанин Федір Піроцький розробив технологію передачі електроенергії через залізний дріт. У 1880 році Піроцький представив проект застосування електрики “для руху залізничних потягів з подачею струму”. Через рік в Берліні поїхав перший трамвай, вироблений компанією Siemens за схемою українця.
Рукавичка для людей з проблемами зору
 
Хлопець із Луганська Іван Селезньов представив на міжнародному конкурсі “Intel International Science and Engineering Fair” свій проект “Нове чуття: ультразвукова рукавичка для просторової орієнтації людей з вадами зору”. Така річ може стати досить корисною з точки зору орієнтації у просторі. Винахід молодого українця потрапив до трійки кращих винаходів світу у 2013 році, а американські інвестори вже ним зацікавились і пропонують співпрацю. Однак Іван все ще чекає, коли матиме змогу розвинути проект в Україні.
Вміння комп’ютера розпізнавати обличчя
 Киянину Єгору Анчішкіну було 26 років, коли він зацікавився проблемою розпізнання відео та фотоінформації. Разом з колегами він створив фірму, яка поставила собі за мету навчити комп’ютер впізнавати людські обличчя. Наприклад, розробка українських програмістів могла б швидко знайти горезвісного “караванського стрільця”. Але фантастична технологія вже не належить Україні. Інтернет-гігант Google викупив усіх, хто розробляв перспективну технологію.
Червоні лазери у CD- та DVD-програвачах
 Нік Голоняк працював у Головній лабораторії напівпровідників “Дженерал Електрик Компані” у місті Сіракузі (штат Нью-Йорк), де зробив кілька важливих відкриттів у галузі напівпровідникових приладів, серед яких — перший функціональний світловипромінювальний діод і напівпровідниковий лазер. Надзвичайно економічні світлодіоди почали використовувати під час виготовлення фар автомобілів, світлофорів, електронної і побутової техніки, конструювання інформаційних табло на транспортних вузлах, стадіонах тощо. Його винаходи дали змогу розробити червоні лазери, які функціонують у видимому спектрі й використовуються у CD- та DVD-програвачах. Нік Голоняк брав участь у винайденні тріода — пристрою, на базі якого працюють комп’ютери, телевізори й інші сучасні електронні прилади.
“Батьківство” Інтернету
 Леонард Кляйнрок 1961 року, ще будучи студентом Массачусетського Технологічного Інституту, описав технологію, здатну розбивати файли на частини й передавати їх різноманітними шляхами через мережу. Молодий вчений опублікував свою наукову працю, присвячену цифровим мережевим зв’язкам – “Інформаційний потік у великих комунікаційних мережах”. Ці ідеї лягли в основу його докторської дисертації, висновки з якої він опублікував у виданні “Комунікаційні мережі” (1964). У цій книжці Л. Кляйнрок виклав основні принципи (разом з його наступними теоретичними розробками) пакетної комунікації, які лежать в основі сучасної технології Інтернету. Ідеї Кляйнрока випереджали час, тому знайшли своє широке застосування лише в кінці 60-х років XX століття, коли ними зацікавилось Агентство з науково-дослідних проектів (ARPA), одним з напрямків діяльності якого стало створення комп’ютерних технологій для військових цілей, зокрема, зв’язку.
Рідкий струменевий скальпель
Наукові співробітники Аерокосмічного інституту та Національного авіаційного університету створили рідкий струменевий скальпель, який не пошкоджує судинну систему при проведенні операцій на внутрішніх ораганах людини. Високий тиск при роботі апарату дозволяє видаляти нем'язові тканини з мінімальною крововтратою. Скальпель не має аналогів на Заході і є інструментом багаторазового використання.
Перший підводний човен-чайка
Безпалубний плоскодонний човен запорізьких козаків, чайка, вперше підводні човни застосували під час гетьманування Федора Полоуса в XVI-XVII століттях. Зовні бортів кріпився очеретяний пояс, який дозволяв спускати човен під воду і утримувати його на плаву в такому стані. Швидкість чайки становила приблизно 15 км/год, що дозволяло козакам без труднощів втекти від турецьких галер.
І сьогодні традиції запорозького козацтва, його відвага і винахідливість допомагають українському воїнству в боротьбі з російськими агресорами. Бо козацькому роду нема переводу.
Опріснення морської води
 
Технологію опріснення морської води для пиття розробив професор Одеської державної академії холоду Леонард Смирнов. Заморожена особливим чином морська вода перетворюється в кристали, з поверхні яких можна видалити солі, шкідливі речовини, а також важкі ізотопи водню, які негативно впливають на гени і нервову систему людини.
Профілактор Євмінова
 До створення тренажера і відомої зараз у всьому світі методики профілактики і лікування захворювань хребта В'ячеслава Євмінова підштовхнула власна серйозна травма. В ході експериментів з дозуванням навантажень і виконання вправ під різними кутами, які активізували обмінні процеси і зміцнювали м'язи хребта, був винайдений тренажер, який отримав назву профілактор Євмінова.
Пристрій для боротьби з ураганами
 Унікальну конструкцію для захисту узбережжя від ураганів розробив доцент фізико-технологічного факультету Рівненського державного університету Віктор Бернацький. Пристрій вловлює потоки сильного вітру і зменшує його силу шляхом протидії зустрічного потоку повітря. За свій винахід українець отримав нагороду Європейської науково-промислової палати. Учений створив пристрій, який вже прозвали «приборкувачем ураганів», що зовні нагадує циліндр, усередині нього система вентиляторів.
- Мій прилад недорогий, простий у використанні і не вимагає додаткового джерела енергії - його приводить в дію ... сам ураган, - пояснює Віктор Бернацький. - Простіше кажучи, пристрій працює в автономному режимі і приводиться в рух сильним вітром і одночасно гасить його (!). Тобто, прилад буде запускатися кожен раз, як буде з'являтися ураган. Причому, чим більше сила вітру, тим ефективніше протидіє вентилятор, зменшуючи потік вітру до безпечного рівня.
Саме тому прилад можна назвати «пристроєм для самознищення ураганів». За допомогою ось таких пристроїв, які виставляються на шляху руху урагану, вдасться уникнути масових руйнувань і людських жертв. Захист слід зосередити в кілька рядів, в шаховому порядку вздовж берегової лінії. Одна установка обійдеться приблизно в тисячу доларів.
Найшвидший в світі автомобіль
У найшвидшому радянському автомобілі, проект якого в 1966 році розробив харків'янин Володимир Нікітін, був встановлений вертолітний газотурбінний двигун ГТД-350 потужністю 400 кінських сил. Розрахункова швидкість машини становила 400 км/год, але вона не була досягнута через відсутність відповідної траси. Однак під час заїзду на Чугуївської трасі ХАДІ-7, стартувавши з місця, зміг розвинути швидкість 320 км/год на дистанції 1 км.
Вугільний комбайн
 У 1932 році українець, уродженець нинішньої Луганської області, Олексій Бахмутський створив дослідний зразок першого в світі вугільного комбайну, комбінована гірнича машина, яка одночасно виконує операції руйнування пласта корисної копалини та навантаження відбитої маси на конвеєр. Після деякого вдосконалення у 1939 році Горлівський завод ім. Кірова почав серійне виробництво вугільних комбайнів, які успішно працювали на шахтах Донбасу до початку війни.
Використані джерела:
Продовження читати частина 2
| 
