Уроки, уроки...

10 оригінальних способів проведення опитування під час уроку

Як провести перевірку знань школярів швидко і водночас ефективно? Як уникнути стресових ситуацій при зрізі знань для учнів, а перетворити цей процес на гру, творчість чи командне змагання? Ось десять прийомів для проведення опитувань, які стануть у пригоді як вчителям-початківцям, так і досвідченим педагогам. 

Острівки

Принцип виконання: підготуйте для учнів короткий фрагмент тематичного тексту, наприклад, визначення певного терміну, правило, теорему, закон чи інше. Створіть паперовий трафарет із окремими віконцями, через які видно лише окремі слова із загального тексту.

Запропонуйте учням відтворити повний зміст текстового фрагменту із залученням окремих слів-острівків, які видно з-під паперового трафарету.

Аукціон  

Принцип виконання: наприкінці вивчення теми запропонуйте учням провести командне змагання. Об'єднайте їх у 2-3 команди та запропонуйте кожній по черзі називати по одному цікавому факту щодо теми вивчення.

За кожну зараховану відповідь команда отримує +. Команда, учасники якої набрали найбільшу кількість плюсів, стає переможцем.

Цей прийом дозволяє учням актуалізувати знання з теми вивчення, а вчителю – здійснити невимушено перевірку.

Опитування за матеріалами анімації

Принцип виконання: покажіть фрагмент відео чи анімації щодо теми уроку, але без звуку. Учні мають прокоментувати зміст побаченого, ґрунтуючись на засвоєних знаннях з теми вивчення.

Наприклад, на уроках фізики чи хімії можна продемонструвати певний експеримент, а учні мають пояснити, які саме фізичні закони чи хімічні реакції спричиняють хід процесу тощо.

Абетка

Принцип виконання: вчитель називає певну літеру, а учні мають пригадати якнайбільше слів стосовно теми, які починаються на названу букву.

Цей прийом якнайзручніше використовувати на початку уроку для активізації знань школярів чи перевірки домашнього завдання.

Тисяча прикладів

Принцип виконання: вчитель називає поняття, правило, формулу, закономірність, дату, ім'я, а учень має назвати приклад, що розкриває його сенс.

Наприклад:

• Лавуазьє – французький вчений, який довів закон збереження маси речовини;

• тропосфера – зосередження кисню, формування клімату завдяки переносу повітряних мас;

Такий формат фронтального опитування дозволяє перевірити, на скільки учні можуть пов'язувати теоретичні відомості з практикою та розуміють зміст навчального матеріалу.

ПОПН-формула

Принцип виконання: підготуйте для учнів перелік дискусійних питань та запропонуйте висловитись, дотримуючись принципу ПОПН-формули, що складається з 4 компонентів.

• П – позиция, тобто особисте ставлення до предмету дискусії. Обговорення має починатися із таких формулювань:  «Я вважаю, що…», «На мій погляд, це важливо, бо... / не важливо, бо...», «Я згоден з …».

• О – обґрунтування своєї думки. Цей етап передбачає наведення аргументів, на яких ґрунтується особиста позиція. Висловлювання на цьому етапі доцільно починати з таких фраз «Тому що…» чи «Я так вважаю, бо…».

• П – приклади. Для підтвердження власних суджень необхідно привести факти, бажано не менше трьох. Цей етап розвиває у школярів уміння аргументувати власну позицію стосовно будь-чого. Доцільно починати висловлюватись зі слів «Наприклад ...», «Я можу довести це на прикладі ...».

• Н – наслідок. На цьому етапі учні мають підсумувати усе сказане та зробити логічний висновок. Висловлювання варто починати зі слів «Таким чином…», «Отже…», «Підсумовуючи сказане, я роблю висновок про те, що…».

Цей прийом творчого опитування вчить школярів висловлювати власну думку послідовно, обґрунтовано, лаконічно та переконливо.

Гра «Наскельний малюнок»

Принцип виконання: об'єднайте учнів класу у 2-3 команди. Учасники кожної них мають по черзі вигадати та намалювати на дошці змістовну піктограму щодо теми вивчення (зашифроване поняття, термін, фізичну величину та інше), а команди-суперники якнайшвидше розшифрувати її зміст.

Умова –  ілюстрація має бути змістовною, при цьому лаконічною та не містити пряму підказку (шифрування може здійснюватись за допомогою візуалізації співзвучних слів, омонімів та інше).

Наприклад:

Капелюх запитань

Принцип виконання: сенс прийому полягає у тому, що школярі вчаться самостійно аналізувати рівень власних знань та формулювати відповідні запитання.

Вчитель попередньо готує 3 капелюхи, в які учні можуть покласти свої аркуші із  запитаннями:

• №1 для перевірки базових знань: для запитань репродуктивного рівня за змістом параграфа.

• №2 для формування оціночного судження: запитання школярів для цього капелюха мають починатися із формулювань, наприклад, «Я вважаю, що…, а як до цієї події/ вчинка/ ставишся ти?».

• №3 для запитань, на які в учня немає відповіді: сюди складаються папірці із запитаннями, на які учень не впевнений, що має правильну відповідь, або не знає відповіді взагалі. Це дозволяє учням самостійно оцінити рівень власної підготовки та стимулює до заповнення власних пробілів знань з теми.

Запитання із капелюхів можна використати для фронтальних перевірок та під час взаємоопитувань.

Так-Ні’шки

Принцип проведення: вчитель загадує певний термін, ім'я науковця, поняття, історичну подію, назву процесу та інше. Аби знайти відповідь, учні можуть ставити запитання, на які вчитель може відповідати лише «так», «ні», «не суттєво».

Цей прийом розвиває навички критичного та системного мислення, сприяє аналізуванню та переосмисленню отриманої інформації, а також дозволяє провести перевірку знань у невимушеному ігровому форматі.

Навпаки

Принцип проведення:  вчитель називає слово, вислів, термін, фізичний закон тощо, а учні мають дібрати протилежне за значенням.

Наприклад: кисень –  вуглекислий газ; кислота- основа; дедукція – індукція; південь – північ тощо.

Формування позитивної мотивації до навчальної діяльності учнів в умовах особистісно-зорієнтованого навчання

      Мотивація є особливо важливим і специфічним компонентом навчальної діяльності, через реалізацію і за допомогою якого можливе формування навчальної діяльності школярів у цілому.

Які  стратегії використовує  педагог, щоб сформувати в учня позитивну мотивацію до навчальної діяльності?

• використовує диференційований підхід до навчання;
• враховує здібності та можливості учня;
• враховує спеціальні потреби учня;
• пов’язує знання з різних складових навчального процесу;
• заохочує навіть найменший успіх;
• виявляє цікавість до роботи учнів, розмовляє з ними про це;
• усвідомлює потенційну конфронтацію з боку учнів;
• є багатобічним і рухливим в підході до навчання учнів;
• заохочує учнів самим ставити перед собою цілі;
• привчає відповідальності окремого учня;
• тримає зв’язок з сім’єю;
• добивається зворотнього зв’язку з дітьми та батьками.

Перспективна характеристика учня   (до чого ми повинні прагнути)                              

• Зміни не лише необхідні, але і неминучі - люди міняються постійно.
• Поки людина жива, вона  може почати змінюватися на кращий, і у неї є шанси.
• Якщо є хоч хто-небудь, хто вірить в тебе, це сильніше за невіру багатьох.
• Бажання сильніше здібностей - якщо є бажання, здібності з'являться.
• Цінність людської особи безумовна, її неприпустимо вимірювати соціальними успіхами.
• Все неможливе стало можливим, бо були одиниці, які вірили в те, що це можливо.
• Якщо поліпшення не настають відразу, значить, у нас є ще спроби.
• Ресурси особи невичерпні, а здібність до змін - її природна властивість.
• Серйозні поліпшення вимагають надії, віри і любові.  ....      http://ximi4ka.ucoz.ua/formuvannja_pozitivnoji_motivaciji.ppt