Як розвинути в дітей здатність вибачати

  Десять способів, за допомогою яких батьки можуть навчити свою дитину безумовно вибачати

Християнська мудрість каже: «Нікому не платіть злом за зло, дбайте про добро перед усіма людьми!». Більшість із нас не завжди вміють вибачати, але коли нам удається зробити це, у рух приходить цілий ланцюг позитивних реакцій. І навпаки, якщо ми не можемо вибачити, мов снігова куля, починають накопичуватись негативні емоції, які поступово руйнують нас зсередини. Прищеплюйте своїм дітям здатність вибачати й викидати з голови будь-які образи, це неодмінно принесе мир і рівновагу в їх життя. Далі у статті пропонуються десять способів навчити дітей вибачати.

1. Суперечки між братами й сестрами

Усі брати й сестри сперечаються та сваряться. Вони сперечаються про що завгодно й навіть про те, про що ви й уявити собі не можете, іноді ці суперечки призводять до тривалих і глибоких образ. Дрібні розбіжності вони повинні долати самостійно, це частина їх соціального зростання. Але коли справа стає серйозною, втручання батьків необхідне. Такі моменти підлягають спільному обговоренню з дітьми й покликані навчити їх вибачати й бути великодушними, щоб у результаті вони могли потиснути один одному руки, забути образи й почати все з чистого аркуша.

2. Безумовне вибачення

Бувають ситуації, коли об'єкт нашого прощення не бажає його й не вважає, що наше вибачення йому необхідне. На його думку, він не зробив нічого такого, за що мусить вибачатись. Ну що ж, це його позиція. Важливо навчити дітей вибачати в будь-якому випадку. Адже образа породжує почуття, які необхідно відпустити – звільнитись від їх впливу, який травмує. Дитина повинна навчитись вибачати безумовно, навіть якщо це ніким не буде оцінено.

3. Переможців не буває

Коли ви вибачаєте когось, це не слід розглядати як перемогу. Слова «Я ж тобі казав(ла)» не повинні ставати частиною вибачення. «Я знав(ла), що це станеться, але я вибачаю тебе в будь-якому випадку» – це не акт зцілення, який є причиною й наслідком вибачення, ця заява про перемогу. Навчайте дітей, що перемога не є метою вибачення.

4. Жодних застережень

Якщо при вибаченні робити застереження, воно не буде щирим. «Я вибачу тебе, якщо ти будеш застеляти моє ліжко весь наступний тиждень» – це вимога, а не вибачення. Пояснюйте дітям, що вибачення не приносить «трофеїв».

5. Давайте дітям час

Ми не можемо примушувати дітей вибачати когось усупереч їх бажанням. Якщо ми вимагаємо від них сказати про те, чого вони насправді не відчувають, такий підхід не здатний вирішити проблему. Пояснюйте важливість і користь вибачення, але при цьому воно повинно йти від серця, а не ставати результатом наших вимог. Просто дайте дітям час.

6. Навчайте дітей розглядати проблеми з різних точок зору

Ми схильні розглядати проблеми лише з одного боку, але ми повинні орієнтувати дітей на правильну перспективу – уміння розглядати питання з різних точок зору. Наприклад, у вашої дитини є хороший друг, який раптом випав з її життя. Дитина відчуває смуток і зраду. Вона знає про свої почуття, але вони лише половина правди. Допоможіть їй подумати про те, що в цій ситуації може відчувати її друг... можливо, сталося щось, що віддалило їх один від одного, і ваша дитина відчуває, що не може це контролювати або якось змінити. Ми часто багато чого не знаємо, тому не варто поспішати з висновками. Вибачення дається значно легше, коли ми знаємо всю правду, а не тільки її половину.

7. Не витрачайте часу на образи

Що людині приносить образа? Почуття образи заважає рухатись уперед у позитивному ключі. Не можна йти вперед, постійно озираючись назад. Не допускайте, щоб діти витрачали час на образи й тим самим буксували на своєму шляху. «Викликайте» тягач, яким для них є вибачення.

8. Що посієш, те й пожнеш

Якщо ви наповнені гнівом і гіркотою, то лише ними можете ділитись з іншими людьми. Не можна зберегти воду чистою у брудній склянці. Наповніть своє серце й розум миром і вибаченням, і ви зможете поділитись цими прекрасними почуття з тими, хто вас оточує. Жорстокість шкодить усім, вона руйнує людину, призводить до життя на самоті й ізоляції. Навчайте дітей наповнюватись почуттям милосердя й вибачення.

9. Навчайте свою дитину, розширюйте її світогляд

Якщо дитина злопам'ятна чи сповнена ненависті, найчастіше це відбувається від того, що вона думає лише про себе. Вона не здатна виходити за межі своїх інтересів. (Таке ставлення часто переходить у доросле життя.) Усе, що має значення для такої дитини, – це свій власний маленький світ і те невелике, що знаходиться в ньому. Але ви можете розширити світогляд дитини. Допоможіть їй розгледіти те, що лежить за межами власного «я». Наприклад, вона може виконувати волонтерську роботу в домі для літніх людей, відвідувати дитячі будинки. Обговорюйте з дитиною людські страждання (з огляду на її зрілість і психологічну готовність). Адже як тільки ми бачимо, які важкі випробування випадають на долю інших людей, наші власні труднощі починають здаватись нам маленькими й навіть незначними, у результаті вибачати стає легше.

10. Золоте правило

«Стався до інших так, як хочеш, щоб вони ставились до тебе» – це золотий стандарт усієї людської моралі й основна догма багатьох релігій. Це повинно бути першим вашим уроком дитині. Підкріплюйте цей принцип постійно, адже вибачення – це природний результат його застосування.